Теорія і методика фізичного виховання і спорту

Зміст

Євген Козак — Sun, 07 Jan 2024 00:00:00 +0200

Зміст

Тренувальні засоби різної спрямованості для удосконалення фізичних якостей бігунів на середні дистанції на етапі спеціалізованої базової підготовки

Володимир Бобровник, Дмитро Пугачов, Михайло Ткаченко — Sun, 07 Jan 2024 00:00:00 +0200

Анотація. В теорії спортивної підготовки та сучасної спортивної практики існує кілька класифікацій змагальних і тренувальних навантажень. Найпоширеніша класифікація використовується в ряді циклічних дисциплін. Вона має п’ять зон інтенсивності, або потужності (аеробна відновлювальна, аеробна розвиваюча, змішана аеробно-анаеробна, анаеробна гліколітична, анаеробна алактатна), які лягли в основу обґрунтування та відбору основних компонентів фізичних якостей, необхідних у підготовці кваліфікованих спортсменів, які спеціалізуються у бігу на середні дистанції на етапі спеціалізованої базової підготовки. Мета. Удосконалення тренувального процесу кваліфікованих бігунів на середні дистанції шляхом розробки груп тренувальних засобів різної переважної спрямованості для удосконалення основних компонентів фізичних якостей (загальної витривалості, спеціальної витривалості, швидкості, швидкісно-силових якостей, спритності, гнучкості). Методи. Аналіз науково-методичної літератури, індивідуальних планів підготовки бігунів на середні дистанції, опитування (анкетування, бесіда, інтерв’ю) провідних тренерів України з бігу на витривалість (середні та довгі дистанції), узагальнення передового досвіду бігунів, аналіз протоколів змагань, пульсометрія, методи математичної статистики. Результати. Розроблено шість груп вправ та методику їх застосування для вдосконалення основних компонентів фізичних якостей бігунів на середні дистанції, які застосовують спортсмени на етапі спеціалізованої базової підготовки. Розроблені групи засобів для удосконалення основних компонентів фізичних якостей, необхідних для бігунів на середні дистанції на етапі спеціалізованої базової підготовки, є основою накопичення рухового потенціалу в досягненні високих спортивних результатів в умовах змагальної діяльності та активно застосовуються на різних етапах річних циклів підготовки спортсменів.

Ключові слова: легка атлетика, біг на середні дистанції, компоненти фізичних якостей бігунів, підготовка кваліфікованих спортсменів, зони інтенсивності, групи вправ, методика застосування, етап спеціалізованої базової підготовки.

Технологія профілюючої підготовки команди з черліденгу в номінації «чер» з урахуванням індивідуальних особливостей спортсменів

Катерина Герасимчук — Sun, 07 Jan 2024 00:00:00 +0200

Анотація. Для успішного виступу команди в черліденгу необхідне врахування індивідуальних особливостей спортсменів та розробка технологій організації навчально-тренувального процесу, що дозволяють забезпечити поступове закріплення рухових стереотипів і планомірну адаптацію рухового потенціалу черлідерів до вимог змагальної діяльності. Мета. Теоретично обґрунтувати та розробити структурно-логічну схему реалізації технології профілюючої підготовки черлідерів з урахуванням індивідуальних особливостей спортсменів і специфіки дисципліни (номінації). Методи. Аналіз та інтерпретація науково-методичної літератури; узагальнення емпіричних даних з проблеми спортивної підготовки спортсменів у черліденгу; моделювання. Результати. З урахуванням профілів провідних якостей спортсменів-черлідерів розроблено технологію, що інтегрує комплексні і локальні блоки профілюючих вправ, спрямованих на акцентоване вдосконалення фізичної (загальної та спеціальної), спеціальної технічної підготовки спортсменів з урахуванням їх функціональної ролі у змагальних виступах. Технологія передбачає три послідовні етапи реалізації (діагностувальний, організаційно-технологічний, контрольно-корекційний) і спрямована на поступове вирішення таких завдань: удосконалення фізичних якостей, необхідних для виконання змагальної програми шляхом оволодіння алгоритмами змагальної програми в номінації «Чер»; автоматизація спортивної техніки, закріплення стереотипів профільних (базових) рухових дій з урахуванням вимог змагальної діяльності; розвиток виконавської майстерності, командної взаємодії, емоційно-вольової сфери спортсменів, їх стійкості до стресу засобами профілюючих вправ.

Ключові слова: технологія, черліденг, профілююча підготовка, чер-команда, індивідуальні особливості, спортсмени.

Сучасні тренди біомеханічних технологій у спорті

Ірина Козак, Олександр Жирнов — Sun, 07 Jan 2024 00:00:00 +0200

Анотація. Розглянуто сучасні тренди розвитку біомеханічних технологій, які використовують для об’єктивного аналізу рухів, побудови моделей та визначення кількісних параметрів рухової діяльності, а також забезпечення оберненого зв’язку в системі багаторічної підготовки спортсменів. Мета. На основі аналізу сучасних наукових даних виявити тренди розвитку наявних методів та технологій біомеханічного оцінювання рухових дій у спорті. Методи. Теоретичний аналіз, систематизація та узагальнення сучасної науково-методичної літератури, інтернет-ресурсів з проблеми дослідження. Результати. Одним із сучасних трендів розвитку методології біомеханічних досліджень є інтеграція та уніфікація різних методів та систем аналізу рухів, що значно спрощує роботу відповідних спеціалістів. Ще одним трендом розвитку систем реєстрації та аналізу рухів є отримання в режимі реального часу не лише характеристик рухової дії, а й повноцінних математичних моделей руху, заснованих на статистичній обробці результатів біомеханічного аналізу. Сучасні інноваційні технології, що дозволяють об’єктивно оцінити біомеханічні параметри рухів спортсмена та корегувати і вдосконалювати їх значно підвищують ефективність системи підготовки спортсменів на всіх етапах багаторічної підготовки. Також методи біомеханічного аналізу дозволяють об’єктивно, інформативно та в режимі реального часу отримувати кількісні та якісні дані про рухові дії спортсменів. Подальший розвиток і використання біомеханічних методів та технологій дослідження рухів у спорті дозволить підвищити ефективність технічної підготовки та покращити результативність спортивної діяльності. Різноманітність сучасних біомеханічних технологій дозволяє здійснювати точне оцінювання та якісний аналіз рухових дій спортсмена як в умовах наукових лабораторій, так і тренувань чи змагань, а також створювати моделі окремих рухів та забезпечувати обернений зв’язок під час навчання. Одними з основних трендів розвитку біомеханічних технологій є: інтеграція та уніфікація різних методів і систем аналізу рухів, отримання в режимі реального часу не лише характеристик рухової дії, а й повноцінних математичних моделей руху, заснованих на статистичній обробці результатів біомеханічного аналізу.

Ключові слова: біомеханіка; сучасні технології, тренди розвитку.

Динамічна м’язова витривалість юних гімнастів за показниками тепінг-тесту у зв’язку з рівнем фізичної і технічної підготовленості

Ірина Колеснік, Світлана Федорчук, Тетяна Куценко, Ірина Когут, Юрій Салямін — Sun, 07 Jan 2024 00:00:00 +0200

Анотація. У статті розкривається проблема визначення стану психофізіологічних функцій, динамічної м’язової витривалості (ДМВ) руху кисті юних гімнастів у процесі спортивного тренування на основі врахування індивідуальних відмінностей між спортсменами за показниками тепінг-тесту. За допомогою цієї методики було виявлено та встановлено кореляційні зв’язки показників тепінг-тесту з рівнем фізичної і технічної підготовленості юних гімнастів у групах початкової і попередньої базової підготовки з урахуванням їхнього віку та стажу. Встановлено, що ДМВ для обох рук була більша у спортсменів групи базової підготовки порівняно з обстеженими групи початкової підготовки. Мета. Визначення взаємозв’язків динамічної м’язової витривалості руху кисті за показниками тепінг-тесту з рівнем фізичної і технічної підготовленості юних гімнастів. Методи. Тестування за методикою «тепінг-тест», діагностика за допомогою діагностичного комплексу «Діагност-1». Результати. Динаміка м’язової витривалості за показниками тепінг-тесту може використовуватися як модельна характеристика для моніторингу і прогнозування функціонального стану юних гімнастів. Вона пов’язана з рівнем фізичної і технічної підготовленості юних гімнастів. Психофізіологічним маркером рівня технічної підготовленості обстежених спортсменів є показник функціональної асиметрії. Показники тепінг-тесту можуть мати прогностичний характер для оцінювання рівня фізичної і технічної підготовленості юних гімнастів і використовуватися для оптимізації спортивного удосконалення в даному виді спорту.

Ключові слова: спортсмени, гімнастика спортивна, початкова підготовка, базова підготовка, тепінг-тест.

Характеристика факторів, що визначають ефективність змагальної діяльності кваліфікованих спортсменів у вітрильному спорті

Костянтин Савченко — Sun, 07 Jan 2024 00:00:00 +0200

Анотація. Систематизовані чинники, що зумовлюють результативність кваліфікованих спортсменів у вітрильному спорті (клас яхт Laser). Змагальна діяльність спортсменів у вітрильному спорті характеризується постійним ускладненням техніко-тактичних елементів, які виконують спортсмени. За результатами аналізу наукових джерел, до провідних чинників, що зумовлюють результативність змагальної діяльності спортсменів, які спеціалізуються у класі яхт Laser, можна віднести: реалізацію технічної майстерності в процесі подолання змагальної діяльності відповідно до реалізації структури змагальної дистанції; тактичної майстерності відповідно до індивідуальних можливостей, що базується на дослідженні акваторії та аналізі даних про зміни напрямку та сили вітру, хвильо-вітрові умови; рівень фізичної підготовленості спортсменів та можливості його реалізації в безпосередній змагальній діяльності; налаштування вітрила, положення шверта, ременя для відкренювання, підбір оптимальної за жорсткістю щогли відповідно до рівня підготовленості, хвильо-вітрових умов та індивідуальних особливостей яхтсмена. Мета. Теоретично обґрунтувати та систематизувати чинники, що зумовлюють результативність кваліфікованих спортсменів у вітрильному спорті, відповідно до реалізації структури змагальної діяльності. Методи. Аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури і мережі Інтернет, педагогічні спостереження. Результати. Систематизовано чинники, що зумовлюють результативність змагальної діяльності кваліфікованих спортсменів у вітрильному спорті (клас яхт Laser) відповідно до реалізації її структури, а саме узагальнені показники забезпечення спеціальної роботоздатності спортсменів у вітрильному спорті (в класі яхт Laser). Встановлено чинники, котрі визначають ефективність змагальної діяльності спортсменів у вітрильному спорті, елементи вітрильної гонки, індикатори ефективності змагальної діяльності, фактори реалізації і забезпечення змагальної діяльності, антропометричні показники, динамометричні, електроміографічні і фізіологічні чинники, що визначають результативність змагальної діяльності. Встановлено що дослідження фізичної підготовки яхтсменів мають фрагментарний характер. Вони потребують сучасного системного дослідження у зв’язку з ускладненням техніко-тактичних елементів та відповідно до етапів спортивної підготовки і реалізації структури змагальної діяльності.

Ключові слова: вітрильний спорт, відкренювання, клас яхт Laser, яхтсмени, змагальна діяльність.

Оцінювання рівня стресу студентів з недостатнім рівнем рухової активності в умовах дистанційного навчання

Наталія Бишевець, Олена Андрєєва — Sun, 07 Jan 2024 00:00:00 +0200

Анотація. Нині студенти перебувають під посиленою дією стресогенних чинників. Заняття руховою активністю є ефективним засобом у боротьбі зі стресом. Водночас у багатьох регіонах України можливі ускладнення для занять руховою активністю, що вимагає нових підходів до організації оздоровчих заходів зі студентами. Мета. Дослідити рівень стресу здобувачів вищої освіти в умовах дистанційної освіти залежно від рівня їхньої рухової активності. Методи. Анкетування, статистичний аналіз із використанням методів описової статистики та порівняльного аналізу. Результати. Встановлено, що значна частка здобувачів вищої освіти на період опитування переживала стресові ситуації: 47,1 % респондентів побували в епіцентрі бойових дій, 46,2 % – пережили розлуку з членами сім’ї або друзями / коханими, у 64,5 % відбулась переоцінка життєвих цінностей. Окремі респонденти вказали на втрату або пошкодження житла, поранення та загибель близьких чи рідних. Установлено, що лише у 12,5 % студентів не зафіксовано ознак стресу, 62,8 % з них із помірним та вираженим рівнем стресу потребують корекційних заходів із використанням рухової активності, спрямованих на адаптацію до стресогенних впливів та подолання стресу. Отримані дані свідчать про загрозливі масштаби поширення стрес-асоційованих станів серед здобувачів вищої освіти. Підтверджено, що прояв стресу в студенток статистично значуще (p < 0,05) більш інтенсивний порівняно зі студентами. Виявлено, що рівень рухової активності студентів суттєво знизився. Доведено, що існує статистично значущий (p < 0,05) кореляційний зв’язок між заняттями руховою активністю та рівнем стресу здобувачів вищої освіти. Встановлено, що студенти з недостатнім рівнем рухової активності мають вищий рівень стресу, що вказує на необхідність цілеспрямованого використання засобів рухової активності для запобігання й корекції стрес-асоційованих станів здобувачів вищої освіти.

Ключові слова: здобувачі вищої освіти, стрес, рівень рухової активності.

Використання системи кросфіт під час фізичної підготовки правоохоронців у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання

Дмитро Анісімов — Sun, 07 Jan 2024 00:00:00 +0200

Анотація. Розглянуто можливість застосування системи кросфіт з метою вдосконалення фізичної підготовки правоохоронців у закладах вищої освіти (ЗВО) зі специфічними умовами навчання. Наголошується, що сучасний державно-політичний та суспільно-економічний стан, в якому перебуває Україна, встановлює нові вимоги до суспільства. Наріжним каменем при цьому виступають правоохоронні органи, які є знаряддям забезпечення миру та правопорядку. Масове поширення зброї серед населення, диверсійні дії ворожих спеціальних підрозділів, зачистка звільнених від окупації територій України, мародерство, все це та багато іншого зумовлює необхідність кардинального переосмислення фізичної підготовки майбутніх працівників правоохоронних органів. Мета. З’ясувати доцільність використання системи кросфіт-тренувань під час підготовки правоохоронців у закладах вищої освіти зі специфічними умовами навчання. Методи. Аналіз, синтез, узагальнення літературних джерел. Результати. За результатом дослідження було встановлено, що запровадження системи кросфіт під час фізичної підготовки в рамках навчального процесу майбутніх правоохоронців
у ЗВО зі специфічними умовами навчання є доцільним. По-перше,запровадження системи кросфіт-тренувань сприяє швидшому підвищенню рівня фізичної підготовленості здобувачів порівняно з базовою підготовкою. По-друге, підвищується зацікавленість здобувачів до занять із загальної та спеціальної фізичної підготовки. По-третє, більш якісно формуються навички та вміння, які необхідні під час фізичного протиборства з правопорушниками. Встановлено, що значної уваги під час імплементації елементів системи кросфіт до навчального процесу в ЗВО зі специфічними умовами навчання необхідно приділяти добору вправ, що зможе запобігти травматизму під час занять.

Ключові слова: фізична підготовка, фізична підготовленість, фізичні якості, кросфіт, допінг.

Вплив фізичних навантажень на показники функціонального стану кардіореспіраторної системи офіцерів оперативного рівня

Олександр Петрачков, Олена Ярмак — Sun, 07 Jan 2024 00:00:00 +0200

Анотація. Актуальність дослідження обумовлена наявністю ряду суттєвих чинників, які відіграють ключову роль як у військовому, так і в науковому контекстах. Сучасні воєнні конфлікти вимагають від офіцерів оперативного рівня наявності різноманітних професійних компетенцій, а також фізичної та психологічної готовності до виконання своїх службових обов’язків. Мета. Аналіз фізіологічних реакцій серцево-судинної та дихальної систем офіцерів оперативного рівня різних вікових груп під впливом фізичних навантажень різного характеру та інтенсивності. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, фізіологічні методи та методи математичної статистики. Результати. Результати виконання функціональних проб дали змогу провести порівняльний аналіз показників серцево-судинної та дихальної систем між групами офіцерів оперативного рівня першого і другого періоду зрілого віку. Виявлено, що середньогрупові значення частоти серцевих скорочень під час виконання ортостатичної проби у горизонтальному та вертикальному положеннях тіла статистично не відрізнялися між віковими групами за параметричним t-критерієм Стьюдента для незалежних вибірок. Результати дослідження свідчать про можливу тенденцію до змін у показниках артеріального тиску у вертикальному положенні тіла у офіцерів другого періоду зрілого віку, але ці зміни не досягають статистичної значущості на даному рівні значущості. Аналіз результатів функціональних проб, включаючи пробу Розенталя, пробу з локальним ізометричним навантаженням, гіпоксичну пробу, дав можливість виявити певні різниці між офіцерами першого та другого періоду зрілого віку. Особливо варто відзначити, що перша та п’ята проби Розенталя показали статистично значуще зменшення об’єму життєвої ємності легень у групі офіцерів другого періоду зрілого віку. Щодо результатів проби з локальним ізометричним навантаженням та гіпоксичної проби, то нами було виявлено певні тенденції до збільшення показника артеріального тиску в офіцерів другого періоду зрілого віку, хоча ці різниці не досягли статистичної значущості. Результати даного наукового дослідження роблять важливі висновки щодо фізіологічних реакцій кардіореспіраторної системи офіцерів оперативного рівня на різноманітні фізичні навантаження з урахуванням їх вікової динаміки. Аналіз показав, що серцево-судинна та дихальна системи цієї категорії осіб демонструють стабільну реакцію на функціональні навантаження різної інтенсивності і спрямування, і ця стабільність виявляється незалежно від їхнього віку.

Ключові слова: військовослужбовці, фізичні навантаження, серцево-судинна система, дихальна система.

Складники рухової активності хлопців 8–9-х класів в освітньому просторі школи

Сергій Трачук, Віктор Голуб, Василь Довгаль, Сергій Сиротюк — Sun, 07 Jan 2024 00:00:00 +0200

Анотація. Стратегія розбудови безпечного і здорового освітнього середовища є визначальною в контексті вектора соціального, культурного та економічного розвитку всіх країни. Сьогодні сучасна українська освіта, орієнтуючись на світові вектори розвитку, визнає необхідним створення безпечного здорового освітнього середовища для забезпечення прав дітей на освіту та надання їм якісних освітніх послуг. Розбудова безпечного здорового освітнього середовища у новій українській школі здійснюється в комплексі з розвитком фізичної культури, посиленням рухової активності та формуванням стійких поведінкових орієнтирів. Інтервенції з підвищення рухової активності молоді в освітньому середовищі визнаються як один із економічно ефективних підходів до збереження здоров’я і формування якості життя підростаючого покоління. Мета. Дослідити складники, що формують рухову активність хлопців 8–9-х класів в освітньому просторі закладу загальної середньої освіти. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення наукової літератури; метод системного аналізу; методика оцінювання рухової активності; статистичні методи обробки отриманих даних. Результати. Вивчення складників рухової активності за хлопців 8–9-х класів столичної та містечкової шкіл дозволяє визначити ризики до негативного впливу малорухливого способу життя хлопців середнього шкільного віку в урочний та позаурочний час і констатувати той факт, що вони є структурно різні в її наповненні. На наш погляд, незалежно від регіону проживання, важливими показниками є виконання ранкової гімнастики, відвідування уроків фізичної культури (активність на них), заняття в спортивних секціях/гуртках, активність на уроках і ходьба пішки. Важливими інтервенціями для формування поведінкових орієнтацій дітей середнього шкільного віку є: заохочення рухової активності в освітньому середовищі; активні програми позашкільної активності на секціях/гуртках; заохочення рухової активності під час перерв; використання рухової активності під час інших академічних занять у класі (активні класи); інклюзивні/індивідуальні підходи до реалізації рухової активності.

Ключові слова: рухова активність, здоров’я, підлітки, поведінкові орієнтації.

Мотивація досягнення успіху в структурі особистісного профілю стресостійкості кваліфікованих гандболісток

Лілія Арнаутова, Тетяна Петровська, Світлана Федорчук, Євген Петрушевський — Sun, 07 Jan 2024 00:00:00 +0200

Анотація. Представлено результати дослідження мотивації досягнення успіху та уникнення невдач у структурі особистісного профілю стресостійкості кваліфікованих гандболісток. Мета. Оцінювання рівня мотивації досягнення успіху та уникнення невдач, змагальної особистісної тривожності у взаємозв’язку із стратегіями подолання стресу кваліфікованих гандболісток. Методи. «Методика діагностики мотивації до досягнення успіху Т. Елерса» і «Методика діагностики мотиваційної спрямованості особистості на уникнення невдач Т. Елерса», «Опитувальник способів психологічного подолання» Р. Лазаруса, С. Фолкман та «Методика для психологічної діагностики копінг-механізмів Е. Heim», шкала Р. Мартенса (в адаптації Ю. Л. Ханіна). Результати. Виявлено, що мотивація досягнення успіху в обстежених гандболісток була більше виражена, ніж мотивація до уникнення невдач; встановлено переважання адаптивних копінг-стратегій; більшість обстежених мали середній рівень змагальної особистісної тривожності, решта – високий. Рівень мотивації досягнення успіху та уникнення невдач у обстежених гандболісток асоціювався з показником за шкалою «Пошук соціальної підтримки»: менше мотивовані спортсменки були схильні у стресових ситуаціях надавати перевагу зусиллям у пошуку інформаційної, дієвої та емоційної соціальної підтримки. Кореляційний аналіз не виявив значущих взаємозв’язків між іншими копінг-стратегіями і рівнем мотивації досягнення успіху та уникнення невдач, а також рівнем змагальної особистісної тривожності обстежених спортсменок.

Ключові слова: мотивація досягнення успіху та уникнення невдач, копінг-стратегії, кваліфіковані спортсменки, гандбол.

Зарубіжний досвід функціонування неолімпійського спорту (на прикладі Італії)

Тетяна Кропивницька — Sun, 07 Jan 2024 00:00:00 +0200

Анотація. Для пошуку оптимальних шляхів подолання кризових ситуацій у вітчизняній сфері фізичної культури і спорту, визначення форм та міри державного втручання доцільним є узагальнення існуючого світового досвіду. В результаті дослідження виділено країни-лідери Всесвітніх ігор, серед яких є Італія. Її досвід як члена Європейського Союзу може бути корисним. Нагальним питанням в Україні є реформування системи спорту відповідно до європейської моделі. Під час розробки стратегій розвитку спорту варто враховувати кращі практики, зіставляти з вітчизняними підходами та орієнтуватися на чинники, що лежать в основі лідерства. Мета. Узагальнення кращих практик країн-лідерів Всесвітніх ігор з розвитку неолімпійського спорту (на прикладі Італії). Методи. Аналіз, синтез та узагальнення; порівняння; системний підхід. Результати. Високий стабільний рівень функціонування спорту в Італії обумовлений передовсім ефективною системою організації спорту, представленою двома ланками управління – державною (з обмеженими функціями) і громадською, що відповідає європейській моделі. Національний олімпійський комітет Італії (CONI) наділений широкими повноваженнями щодо розвитку всіх напрямів спорту, частково й професійного. Основою системи організації спорту виступають клуби. До позитивних рис італійської системи спорту віднесено сегментацію спортивних федерацій відповідно до кількісних показників їх розвитку і стимулювання до подальшого зростання; акцент на фінансову самодостатність і прозорість економічної діяльності федерації при її визнанні; впровадження принципів належного врядування та контроль за їх дотриманням; мінімізацію втручання держави у розвиток спорту при одночасному створенні необхідних умов; законодавчу підтримку приватного сектору та фізичних осіб у фінансуванні спорту; потужний розвиток матеріально-технічної бази та її доступність для суспільства; численне представництво в системі організацій спорту для всіх з різними назвами, але діяльність яких подібна й інтегрована в загальну систему асоціацій і федерацій; диджиталізацію процесів управління і звітності тощо. Італійська система спорту варта уваги, а ряд її сильних сторін доцільно імплементувати у вітчизняний спорт.

Ключові слова: система організації спорту, Італія.

Моніторингова діяльність з інклюзивності у спорті Європейського Cоюзу та України

Вікторія Маринич, Ірина Когут — Sun, 07 Jan 2024 00:00:00 +0200

Анотація. Спорт є важливою частиною європейської ідентичності та ключовим аспектом економіки держав-членів Європи. Політика ЄС сприяє підвищенню ролі спорту для людей, суспільства та економіки, адже у цьому секторі працюють мільйони європейських громадян і додається мільярдний дохід. Політики, фахівці сфери освіти, регіональні та національні експерти беруть безпосередню та регулярну участь у забезпеченні того, щоб спорт продовжував вирішувати сучасні виклики. Реалізація політики ЄС у сфері спорту, як і багатьох інших, ґрунтується на моніторинговій діяльності (зборі статистичних даних). Питанням, яким чином відбуваються такі процеси в Європейському Союзі та Україні, буде присвячене наше дослідження. Мета. Характеристика моніторингової діяльності щодо інклюзивності у спорті для збільшення видимості визначених груп, які наражаються на бар’єри інклюзії, на підставі вивчення досвіду Європейського Союзу та України. Методи. Аналіз науково-методичної літератури та матеріалів мережі Інтернет, документальних джерел; синтез та узагальнення. Результати. Проаналізовано міжнародні документи і законодавство про забезпечення інклюзивності в спорті. Досліджено моніторингову діяльність щодо інклюзивності у спорті в країнах-членах Європейського Союзу, а також Центральної та Східної Європи, Кавказу, Середньої Азії. Оцінка реалізації політики спорту в Європейському Союзі дозволила встановити, що ініціативи щодо спорту реалізуються за принципом поділу компетенції між ЄС та державами-членами ЄС. Підтримка спорту на регіональному та місцевому рівнях в ЄС відбувається через програму Еразмус + Нова стратегія інклюзії та різноманітності Erasmus+ і Європейського корпусу солідарності сприятиме подальшій інклюзії та різноманітності, в тому числі через спорт. Моніторингова діяльність щодо інклюзивності у спорті залежить від традицій у країнах-членах ЄС. На підставі проведених досліджень процесу збору даних на рівні країн ЄС вдалося виявити успішні практики Швеції, Великої Британії, Чорногорії, Туреччини. Варто зазначити, що в Україні відсутня система моніторингу реалізації освітньої політики щодо інклюзії, що потребує подальшого вирішення.

Ключові слова: особа з інвалідністю, інклюзивність, спорт, моніторинг, статистичні дані, країни Європейського Союзу.

Компендіум належних прикладів організаційно-методичного забезпечення інклюзивності у спорті: досвід Австралії

Олеся Шевчук, Ірина Когут, Вікторія Маринич — Sun, 07 Jan 2024 00:00:00 +0200

Анотація. Попередні результати дослідження сучасного стану методичного забезпечення інклюзивності у спорті в Україні свідчать про нагальну потребу його вдосконалення. Звернення до апробованих міжнародних здобутків може стати відповідним орієнтиром формування вітчизняного організаційно-методичного забезпечення інклюзивності у спорті або адаптації належних світових прикладів до українського контексту. Мета. Наративний огляд та систематизація належних прикладів організаційно-методичного забезпечення інклюзивності у спорті в Австралії як однієї з передових країн у цьому питанні. Методи. Аналіз та систематизація даних літературних джерел, індукція та дедукція, методи системного та логічного аналізу, синтез та узагальнення. Результати. Досліджено методичне забезпечення інклюзивності у спорті в Австралії, що представлене широким переліком методичних ресурсів, які формують комплекси науково-, навчально-, програмно-, інструктивно-, інформаційно-методичних матеріалів. Організаційне забезпечення інклюзивності в спорті в Австралії розглянуто як сукупність відносин організацій різного рівня підпорядкування та спрямованості, які працюють та співпрацюють для досягнення інклюзивних цілей. Результати аналізу свідчать, що загалом організаційно-методичне забезпечення інклюзивності у спорті в країні є узгодженим комплексом методичних ресурсів і організаційних відносин, що проявляється в апробації та впровадженні у практику ефективних інклюзивних моделей, методик, технологій. Цей компендіум може стати підґрунтям до вирішення існуючої необхідності вдосконалення організаційно-методичного забезпечення інклюзивності у спорті на національному рівні.

Ключові слова: інклюзія, спорт, організаційне забезпечення, методичне забезпечення, Австралія.