Методичні підходи до участі у змаганнях легкоатлетів високої кваліфікації

Анотація

Стаття присвячена з’ясуванню підходів до участі у змаганнях легкоатлетів високої кваліфікації протягом року як найважливішого чинника підвищення результатів у головних змаганнях року. Мета. З’ясувати підходи до планування змагальної діяльності легкоатлетів високої кваліфікації у процесі річної підготовки. Методи.  Теоретичний аналіз і узагальнення науково-методичної літератури та інформації світової мережі Інтернет, законодавчих актів і програмних документів; аналіз і узагальнення календарів, протоколів, рейтингів змагань, результатів змагальної діяльності легкоатлетів високої кваліфікації. Результати. Проаналізовано участь у змаганнях легкоатлетів високої кваліфікації, призерів Ігор ХХХI Олімпіади в Ріо-де-Жанейро і чемпіонату світу ІААФ, 2017 р. (n = 246).  Досвід передової спортивної практики свідчить про оптимізацію виступів у змаганнях спортсменів високої кваліфікації протягом року, не зважаючи на розширення спортивного календаря та появу привабливих з комерційної точки зору турнірів. Підтверджено існування трьох основних методичних підходів до планування змагальної діяльності легкоатлетів протягом року. Для першого підходу характерна малоінтенсивна змагальна діяльність протягом року (до дев’яти змагань). Залежно від року проведення змагань його застосовує невелика кількість (5,0–10,2 %) спортсменів. Другий – передбачає раціональний розподіл оптимальної кількості змагань (10–15) протягом року. Його використовує більшість переможців і призерів Ігор ХХХI Олімпіади (74,8 %), і чемпіонату світу (49,6 %). Третій підхід орієнтує спортсмена на високоінтенсивну змагальну діяльність протягом року (понад 16 змагань) – 20,2–40,2 % залежно від проведення головних змагань чотириріччя або року.