ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРЕКЦІЇ ЛІПІДНОГО ТА МЕТАБОЛІЧНОГО ДИСБАЛАНСУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ МОРБІДНИМ ОЖИРІННЯМ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ

Автор(и)

  • Марія Аравіцька Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Івано-Франківськ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-3988-1859
  • Олена Лазарєва Національний університет фізичного виховання і спорту України», Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-7435-2127

DOI:

https://doi.org/10.32652/tmfvs.2019.2.31-36

Ключові слова:

морбідне ожиріння, реабілітація, фізична терапія

Анотація

Розроблено та запропоновано до впровадження програму фізичної терапії осіб із морбітним ожирінням. Мета: визначення динаміки показників дисліпідемії та метаболічних розладів у пацієнтів з морбідним ожирінням під впливом програми фізичної терапії. Методи. Аналіз наукової літератури, обстеження і тестування. Результати. Проведено обстеження 74 осіб із морбідним ожирінням, яких за величиною комплаєнсу було розподілено на групу порівняння та основну групу, і 63 осіб без ознак ожиріння. Оцінювали антропометричні показники (зріст, маса, індекс маси тіла, обхвати талії та стегон, їх співвідношення); параметри енергетичного обміну (вміст глюкози в крові натще та після глюкозного навантаження); ліпідний профіль (концентрація холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів високої щільності); індекс вісцерального ожиріння. Обстеження проводили до та після впровадження річної програми фізичної терапії, що включала підтримання реабілітаційного комплаєнсу на високому рівні, збільшення фізичної активності, зміну стилю харчування, рефлексотерапію, масаж, психокорекцію. У всіх осіб з морбідним ожирінням визначалось абдомінальне ожиріння. Аналіз параметрів глюкозного профілю показав гіперглікемію натще та порушення толерантності до глюкози. Визначено атерогенні порушення ліпідного спектра: високі рівні загального холестерину та тригліцеридів; низький рівень ліпопротеїдів низької щільності. Індекс вісцерального ожиріння майже в 10 разів перевищував показники осіб з нормальною масою тіла.  Річне дотримання принципів розробленої програми на фоні високого рівня комплаєнсу дозволило досягнути статистично значущого (р < 0,05) покращення відносно вихідних показників всіх досліджуваних параметрів осіб основної групи. Втрата маси тіла у них становила понад 20 %, індекс маси тіла досяг параметрів ожиріння І ступеня, зменшився ступінь абдомінального ожиріння (р < 0,05). Нормалізувалися параметри глюкози натще, відновилась чутливість тканин до глюкози. Відбулися позитивні зміни в концентраціях атерогенних фракцій ліпідів; покращився індекс вісцерального ожиріння.

Посилання

Amato MC1, Giordano C, Galia M, Criscimanna A, Vitabile S, Midiri M, et al. Visceral Adiposity Index: a reliable indicator of visceral fat function associated with cardiometabolic risk. Diabetes Care. 2010 Apr;33(4):920doi: 10.2337/dc09-1825.

Anderson PJ1, Critchley JA, Chan JC, Cockram CS, Lee ZS, Thomas GN, et al. Factor analysis of the metabolic syndrome: obesity vs insulin resistance as the central abnormality. Int J Obes Relat Metab Disord. 2001 Dec;25(12):1782-8.

Body Mass Index | BMI Calculator – Severe Obesity Treatment [Internet]. International Federation for the Surgery of Obesity and Metabolic Disorders. Available from: http://www.ifso.com/body-mass-index/

Cefalu WT, Bray GA, Home PD, Garvey WT, Klein S, Pi-Sunyer FX, et al. Advances in the Science, Treatment, and Prevention of the Disease of Obesity: Reflections From a Diabetes Care Editors’ Expert Forum. Diabetes Care. 2015 Aug;38(8):1567-82.

Clinical Guidelines on the identification, evaluation and treatment of overweight and obesity in adults. The Evidence Report. National Heart, Lung and Blood Institute, NIH. 1998.

Flegal KM1, Kit BK, Orpana H, Graubard BI. Association of all-cause mortality with overweight and obesity using standard body mass index categories: a systematic review and meta-analysis. JAMA. 2013 Jan 2;309(1):71doi: 10.1001/jama.2012.113905.

Garvey WT, Mechanick JI, Brett EM, Garber AJ, Hurley DL, Jastreboff AM, et al. American association of clinical endocrinologists and American college of endocrinology comprehensive clinical practice guidelines for medical care of patients with obesity. Endocr Pract. 2016 Jul;22 Suppl 3:1-203. doi: 10.4158/EP161365.GL.

Logue J1, Thompson L, Romanes F, Wilson DC, Thompson J, Sattar N; Guideline Development Group. Management of obesity: summary of SIGN guideline. BMJ. 2010 Feb 24;340:c154. doi: 10.1136/bmj.c154.

Sjöström L1, Narbro K, Sjöström CD, Karason K, Larsson B, Wedel H, et al.; Swedish Obese Subjects Study. Effects of bariatric surgery on mortality in Swedish obese subjects. N Engl J Med. 2007 Aug 23;357(8):74152.

Stewart K, George J, Mc Namara KP, Jackson SL, Peterson GM, Bereznicki LR, et al. A multifaceted pharmacist intervention to improve antihypertensive adherence: a cluster-randomized, controlled trial (HAPPy trial). J Clin Pharm Ther. 2014; 39 (5): 527-34. doi: 10.1111/jcpt.12185.

Sturgiss EA, Sargent GM, Haesler E, Rieger E, Douglas K. Therapeutic alliance and obesity management in primary care — a cross-sectional pilot using the Working Alliance Inventory. Clinical Obesity. 2016; 6(6): 376379. doi:10.1111/cob.12167.

World Health Organization. Obesity: preventing and managing the global epidemic. Report of a WHO Consultation (WHO Technical Report Series 894) – Retrieved from http://www.who.int/nutrition/publications/ obesity/WHO_TRS_894/en/

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-30

Номер

Розділ

Статті