ЕФЕКТИВНІСТЬ КОРЕКЦІЇ ЛІПІДНОГО ТА МЕТАБОЛІЧНОГО ДИСБАЛАНСУ У ПАЦІЄНТІВ ІЗ МОРБІДНИМ ОЖИРІННЯМ ЗАСОБАМИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ

Анотація

Розроблено та запропоновано до впровадження програму фізичної терапії осіб із морбітним ожирінням. Мета: визначення динаміки показників дисліпідемії та метаболічних розладів у пацієнтів з морбідним ожирінням під впливом програми фізичної терапії. Методи. Аналіз наукової літератури, обстеження і тестування. Результати. Проведено обстеження 74 осіб із морбідним ожирінням, яких за величиною комплаєнсу було розподілено на групу порівняння та основну групу, і 63 осіб без ознак ожиріння. Оцінювали антропометричні показники (зріст, маса, індекс маси тіла, обхвати талії та стегон, їх співвідношення); параметри енергетичного обміну (вміст глюкози в крові натще та після глюкозного навантаження); ліпідний профіль (концентрація холестерину, тригліцеридів, ліпопротеїдів високої щільності); індекс вісцерального ожиріння. Обстеження проводили до та після впровадження річної програми фізичної терапії, що включала підтримання реабілітаційного комплаєнсу на високому рівні, збільшення фізичної активності, зміну стилю харчування, рефлексотерапію, масаж, психокорекцію. У всіх осіб з морбідним ожирінням визначалось абдомінальне ожиріння. Аналіз параметрів глюкозного профілю показав гіперглікемію натще та порушення толерантності до глюкози. Визначено атерогенні порушення ліпідного спектра: високі рівні загального холестерину та тригліцеридів; низький рівень ліпопротеїдів низької щільності. Індекс вісцерального ожиріння майже в 10 разів перевищував показники осіб з нормальною масою тіла.  Річне дотримання принципів розробленої програми на фоні високого рівня комплаєнсу дозволило досягнути статистично значущого (р < 0,05) покращення відносно вихідних показників всіх досліджуваних параметрів осіб основної групи. Втрата маси тіла у них становила понад 20 %, індекс маси тіла досяг параметрів ожиріння І ступеня, зменшився ступінь абдомінального ожиріння (р < 0,05). Нормалізувалися параметри глюкози натще, відновилась чутливість тканин до глюкози. Відбулися позитивні зміни в концентраціях атерогенних фракцій ліпідів; покращився індекс вісцерального ожиріння.