ОСОБЛИВОСТІ ЗАЛУЧЕННЯ ШКОЛЯРІВ ДО ОЗДОРОВЧО-РЕКРЕАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З ВИКОРИСТАННЯМ ЗАСОБІВ ФУТБОЛУ

Автор(и)

  • Геннадій Лісенчук Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Миколаїв, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-7788-9050
  • Геннадій Жигадло Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Миколаїв, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-8182-6001
  • Ольга Литвиненко Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Миколаїв, Ukraine https://orcid.org/0000-0001-8727-2751
  • Наталія Борецька Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського, Миколаїв, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-1948-0396
  • Сергій Лісенчук Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, Ukraine https://orcid.org/0000-0003-2814-4762

DOI:

https://doi.org/10.32652/tmfvs.2019.2.63-67

Ключові слова:

футбол, рекреаційна гра, мотивація, загальноосвітній заклад

Анотація

Розглянуто особливості залучення школярів до оздоровчо-рекреаційної діяльності з використанням засобів футболу, оскільки цей вид спорту широко використовується в різних ланках системи фізичного виховання. Мета. Визначення принципів, залучення школярів до оздоровчо-рекреаційної діяльності з використанням засобів футболу. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, спостереження, порівняння. Результати. Колективний характер футбольної діяльності виховує почуття дружби та взаємодопомоги, розвиває такі моральні якості, як почуття відповідальності, поваги до партнерів і суперників, дисциплінованість, активність. Кожен футболіст може проявити свої особисті якості: самостійність, ініціативу, творчість. Разом з тим, гра вимагає підпорядкування особистих прагнень інтересам колективу.  Систематичні заняття футболом у різних кліматичних і метеорологічних умовах сприяють фізичному загартуванню, підвищують опірність захворюванням і підсилюють адаптаційні можливості організму. При цьому виховуються важливі звички до постійного дотримання побутового, трудового, навчального та спортивного режимів.  У статті футбол розглядається як вид рекреаційної діяльності. Дано оцінку мотивації до занять футболом серед дітей молодшого шкільного віку. Показано, що для більшості з них рекреаційні ігри є засобом зміцнення здоров’я і гарного самопочуття. Визначено оздоровчий ефект гри в футбол і його доступність.  Встановлено, що особливістю гри є велика різноманітність рухових дій.  Гра ногами, головою, грудьми вимагає високої координації рухів, рухливості в суглобах. Майстерність виконання технічних прийомів ногою (частиною тіла, набагато менш диференційованою, і пристосованою для таких рухів, ніж рука) викликає захоплення як глядачів, так і самих учасників гри.  У статті доведено, що оздоровчий ефект від гри у футбол забезпечується динамічною роботою, різноманітністю м’язових навантажень на свіжому повітрі. Гра супроводжується розвитком усіх якісних сторін рухової діяльності. Велике розмаїття рухових дій сприяє творчому відтворенню нових умовно-рефлекторних зв’язків, а отже, оволодінню новими формами рухів, що збагачує руховий досвід юних спортсменів.

Посилання

Belenko IS. Impact of sport on functional state of nervous and respiratory systems of young footballers aged 10–15 years with different somatotypes [аuthor’s abstract]. Маykop; 2010.21 p.

Balandin VА. Motivational-need sphere of participants of recreational and entertaining events in city conditions. Теоriya i praktika fizicheskoy kultury. 2005; 2:52,53.

Vindyuk ОV. Motor activity – basis of healthy life style. Kharkov; 2003.156.

Кrutsevich Т, Petrovsky V. Physical education as a social phenomenon. Nauka v Olimpiyskom sporte. 2001; 3: 3-15.

Кrutsevych ТI. Grade as one of the factors for motivation enhancement in pupils to physical activity. Fizychne vykhovannia v shkoli. 1999; 1:47–50.

Rodionov АV. Physical education and sport psychology. Моscow: Аkademicheskiy proekt; Fond «Мir»; 2004.570 p.

Romaniuk VP. Complex assessment of football impact under conditions of different motor regimes on morphofunctional development of pupils aged 11–17 years: [аuthor’s abstract]. Kharkiv; 2007.18 p.

Khotentseva ЕV, ShpichkaТА. Моtivation to practicing football among student youth. Fizicheskoye vospitaniye studentov. 2013; 3: 80-83.

Bangsbo J. The physiology of soccer – with special reference to intense intermittent exercise. Copenhagen: Ho+Shtorm; 1993.155 p.

Bangsbo J. The physiological profile of soccer players. Sports Exercise and Injury. 1998; 4(4); 44-150.

Baumler G. The relative age effect in soccer and its interaction with chronological age. Sportonomics. 2000; 6(1): 25-30.

Cale A. The Official Fa Guide to Psychology for Football. Hodder & Stoughton; 2004. 200 p.

Chmura J. Bioenergetyka wysiiku piikarza podczas meczu. – Sport Wyczynowy. 1997; 11– 12: 17 – 23.

Froberg K, Blimkie CJ, Lammert O. Exercise and fitness-benefits and risks: children & exercise XVIII. Pennsylvania: Odense University Press; 1997. 245 p.

Garcés E. Síndrome de Peter Pan – quando a “jovempromessa” não se tornaumacerteza. Futebolista. 2006; 14: 44–46.

Tumility D. Protocols for the physiological assessment of male and female soccer players. Physiol. Testing for Elite Athletes. 2000; 11:356-362.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-30

Номер

Розділ

Статті