ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО ВІКУ ПОЧАТКУ ЗАНЯТЬ ХУДОЖНЬОЮ ГІМНАСТИКОЮ

Анотація

Рання спортивна спеціалізація є однією з об’єктивних тенденцій розвитку сучасного спорту та
пов’язана з його загальним омолодженням. Нині це стало відмітною рисою, передовсім, складнокоординаційних видів спорту. В числі основних орієнтирів для раціональної побудови підготовки є вік початку занять спортом та досягнення найвищих спортивних результатів, тривалість підготовки, що передувала досягненню цих результатів.
Мета. На основі вивчення біографій провідних гімнасток світу визначити динаміку віку початку занять художньою гімнастикою та досягнення високих спортивних результатів з урахуванням об’єктивних передумов розвитку виду спорту. Методи. Аналіз літературних джерел та мережі Інтернет, нормативних документів, практичного досвіду, протоколів змагань, відеозаписів, біографічний метод; узагальнення, систематизація, методи статистики. Результати. Було досліджено та вивчено 72 біографії провідних гімнасток світу, які посіли 1–10-те місця на Олімпійських іграх 1984–2016 рр. в індивідуальній першості. Розвиток художньої гімнастики, як олімпійського виду спорту, можна умовно поділити на два етапи: 1984–2000 рр. (характеризується сталістю програми змагань); 2001 р. – до сьогодні (тенденція до змін правил змагань кожні чотири роки). Встановлено вікові відмінності початку занять спортом, досягнення перших успіхів, стажу занять в різні періоди: 1984–2000 рр. вік початку занять спортом становив від 6,2 до 9 років, середній вік топ–10 – 18,4 року, середній стаж занять – 9–13 років; 2001 р. – до сьогодні – вік початку занять спортом становив від 5 до 6,3 року, середній вік топ-10 – 21,3 року, середній стаж занять – 15,1–16,6 року. Простежується з 1984 до 2016 р. динаміка зниження віку початку занять спортом до 3–4 років, вік демонстрації найвищих досягнень приходиться на 19 років, стаж занять змінився від 3 років до 18. Середній час, який витрачає спортсменка вищої кваліфікації на підготовку за кар’єру становить 15–17 років. Рання спеціалізація обумовлена змінами змагальної програми, ускладненням технічної підготовки та необхідності освоєння технічних елементів з раннього віку. Вікові дані чемпіонок Олімпійських ігор та топ-10 найсильніших гімнасток підтверджують це припущення.