ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНІХ ТРЕНЕРІВ З УРАХУВАННЯМ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ПСИХІЧНОЇ СТІЙКОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32652/tmfvs.2019.3.87-91Ключові слова:
саморегуляція, спрямованість особистості, педагогічна діяльність, компоненти саморегуляції, мотиваційний компонент, профілі саморегуляції, формування засобів саморегуляціїАнотація
У статті проаналізовано наукові уявлення про специфіку змісту спортивно-педагогічної діяльності. Мета. На основі теоретичного та емпіричного вивчення психологічних особливостей професійної педагогічної діяльності спортивних педагогів дослідити особливості формування здатності особистості до педагогічної діяльності у майбутніх тренерів. Методи. Аналіз науково-методичної літератури, тестування. Результати. Проведений теоретичний аналіз спортивно-педагогічної діяльності тренера показав, що вона пов’язана з постійною необхідністю вирішувати завдання різної складності педагогічного характеру, експериментувати; вимагає гнучкості і самостійності в прийнятті рішень; постійного пошуку нових методів роботи; постійної активізації творчих здібностей та креативності заради досягнення певних цілей. Встановлено, що успішна тренерська діяльність залежить від наявності постійного професійного самовдосконалення особистості тренера, отримання нового досвіду і знань, розвитку здатності бачити перспективу удосконалення результатів спортсменів, оскільки ці елементи впливають на всю його педагогічну діяльність. На результати діяльності тренера також багато в чому впливає його здатність прогнозувати, корегувати і контролювати поведінку спортсменів у процесі досягнення мети. З огляду на сказане, майбутній педагог повинен бути емоційно стриманим, уміти контролювати себе, тобто мати високий рівень саморегуляції та психічної стійкості. Проблема саморегуляції психічної стійкості насамперед пов’язана з дослідженнями процесів управління психічними станами і збереження психічного здоров’я особистості.
Посилання
Balsevich VK. Scientific substantiation of innovative transformations in the field of physical education and sports. Теоriya i praktika fizicheskoy kultury. 2016; 1: 10-16.
Begidova SN. Theoretical foundations of professional and creative development of the personality of specialists in physical education and sports. Maykop: Izdatelstvo AGU; 2013. 270 р.
Ershov AA. Leader and authority of the group: to the statement of the problem. Eksperimentalnaya i prikladnaya psikhologiya. Saint Petersburg. 2009.307 p.
Krasavtsev PV. A comprehensive assessment of the quality of professional preparedness of graduates of the Institute of Physical Culture for work in a university. Теоriya i praktika fizicheskoy kultury. 2013; 6: 42-44.
Platonov VN. Training athletes from different countries for the Olympic Games. Kiev, Olimpiyskaya literatura.: Izdatelsky dom D. Burago; 2012. 336 р.
Fedorov VV Formation of pedagogical invariants of the professional activity of a sports trainer in a new format of physical education. Теоriya i praktika fizicheskoy kultury. 2012; 8: 45-47.
Kholodov ZK. Theory and methodology of physical education and sport: textbook. allowance. Moscow.: Akademiya; 2000. 480 р.
Beutler I. 2008. Sport serving development and peace: Achieving the goals of the United Nations through sport. Sport in Society: Cultures, Commerce, Media, Politics. 11. 359–369 р.
European Coaching Council. 2015. Review of the EU 5-level structure for the recognition of coaching competence and qualifications. KÖln: European Network of Sports Science, Education and Employment; 146 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Теорія і методика фізичного виховання і спорту
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.