ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕКРЕАЦІЙНО-ОЗДОРОВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЖІНОК ПОХИЛОГО ВІКУ В УМОВАХ САНАТОРНО-КУРОРТНИХ ЗАКЛАДІВ

Анотація

Стаття присвячена дослідженню активного проведення дозвілля осіб похилого віку в умовах санаторно-курортних комплексів. Мета. Розробити, впровадити та експериментально перевірити технологію організації рекреаційно-оздоровчої діяльності жінок похилого віку в умовах санаторно-курортних закладів. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури; педагогічні, соціологічні методи; методи визначення рухової активності, біологічного віку та темпу старіння, психоемоційного стану, якості життя; методика дослідження соціально-психологічної адаптації К. Роджерса–Р. Даймонда; методи математичної статистики. Результати. Дослідження проводили на базі санаторно-курортного комплексу «Брусниця» Чернівецької області. У перетворювальному експерименті взяли участь 30 жінок 60–75 років. Принциповими відмінностями від традиційної організації активного дозвілля є їхній вільний (необов’язковий) характер організації, інтегративність, що дозволяє поєднувати оздоровчу і розважальну діяльність; ігрова основа, що визначає динаміку розвитку форм діяльності, їхня різноманітність, що формується на основі мотиваційних переваг. Під час розробки технології враховували такі принципи: рекреативності, оздоровчої спрямованості, пріоритету потреб, мотивів та інтересів, компетентності, адекватності, усвідомленості та активності, індивідуалізації, адаптивності, системності, поступовості, доступності, регулярності, орієнтації на належні норми, добровільності, комунікативності, варіативності засобів фізичного виховання. Спрямований вплив оздоровчо-рекреаційної рухової активності дозволив покращити показники фізичного та психоемоційного стану, задоволеності якістю життя, психофізіологічного стану, рівня рухової активності.