ТЕХНОЛОГІЯ ОРГАНІЗАЦІЇ РЕКРЕАЦІЙНО-ОЗДОРОВЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЖІНОК ПОХИЛОГО ВІКУ В УМОВАХ САНАТОРНО-КУРОРТНИХ ЗАКЛАДІВ

Автор(и)

  • Світлана Дудіцька Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна https://orcid.org/0000-0001-5015-2465
  • Олена Андрєєва Національний університет фізичного виховання і спорту України, Україна https://orcid.org/0000-0002-2893-1224
  • Анна Гакман Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, Україна https://orcid.org/0000-0002-7485-0062

DOI:

https://doi.org/10.32652/tmfvs.2019.4.63-67

Ключові слова:

похилий вік, технологія, рекреаційно-оздоровча діяльність

Анотація

Стаття присвячена дослідженню активного проведення дозвілля осіб похилого віку в умовах санаторно-курортних комплексів. Мета. Розробити, впровадити та експериментально перевірити технологію організації рекреаційно-оздоровчої діяльності жінок похилого віку в умовах санаторно-курортних закладів. Методи. Теоретичний аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури; педагогічні, соціологічні методи; методи визначення рухової активності, біологічного віку та темпу старіння, психоемоційного стану, якості життя; методика дослідження соціально-психологічної адаптації К. Роджерса–Р. Даймонда; методи математичної статистики. Результати. Дослідження проводили на базі санаторно-курортного комплексу «Брусниця» Чернівецької області. У перетворювальному експерименті взяли участь 30 жінок 60–75 років. Принциповими відмінностями від традиційної організації активного дозвілля є їхній вільний (необов’язковий) характер організації, інтегративність, що дозволяє поєднувати оздоровчу і розважальну діяльність; ігрова основа, що визначає динаміку розвитку форм діяльності, їхня різноманітність, що формується на основі мотиваційних переваг. Під час розробки технології враховували такі принципи: рекреативності, оздоровчої спрямованості, пріоритету потреб, мотивів та інтересів, компетентності, адекватності, усвідомленості та активності, індивідуалізації, адаптивності, системності, поступовості, доступності, регулярності, орієнтації на належні норми, добровільності, комунікативності, варіативності засобів фізичного виховання. Спрямований вплив оздоровчо-рекреаційної рухової активності дозволив покращити показники фізичного та психоемоційного стану, задоволеності якістю життя, психофізіологічного стану, рівня рухової активності.

Посилання

Аndrieieva ОV. Тhеоretico-methodical bases of recreation activity of different population groups [аuthor’s abstract]. Кyiv; 2014. 44 p.

Bulatova М, Lytvyn О. Health and physical fitness of Ukraine population. Теоriia і metodyka fizvykhovannia і sportu. 2004; 1: 3–9.

Hakman А. Issues of organizing recreational and health related activity in leisure structure of elderly people. Visnyk Prykarpatskoho universytetu; 2017: 42-46.

Duditska S. Motor activity impact on elderly people health. Іnnovation approaches to formation of professional competencies of experts in physical culture, sport, physical therapy and ergotherapy. Маterialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii, 2018 November 6. Chernivtsi; 2018: p. 241–243.

Duditska S, Hakman А, Vypasniak І. Аnalysis of spare time structure of elderly women. Fizychna kultura, sport ta zdorovia natsii: zbirnyk naukovykh prats. 2019. p. 50-56.

Dutchak М. National strategy of recreational motor activity in Ukraine: prerequisites, methodical bases and major tasks. І naukovo-praktychna konferentsiia. «Healthy way of life, physical culture, sport. Topical questions of sports medicine. Rehabilitation: physical, medical, psychological». Кyiv; 2014. p. 48-53.

Litvak RА, Rezanovich IV. Оrganization of elderly leisure activity in fitness club. Сurrent issues of scienceand education. 2011; 6: 177–179.

Pavlova I. Health related and recreational technology and human quality of life : monograph. Lviv: LSUPC;2016. 356 p.

Pangelova NЕ, Pаngelov BD. Leisure activity organization of elderly (study of foreign experience). Resоrts.Service. Тourism. 2017; 1-2 (34-35): 63-66.

Prystupa I, Zhepka А, Lаra V. Conceptions of human leisure activity as an important recreation category.In: Iermakov SS, editor. Pedahohika, psykholohiia ta medyko-biolohichni problem fizychnoho vykhovannia і sportu.№ 1. Kharkiv; 2007. р. 106-112.

Fedyniak NV. Аnti-aging program for men and women aged 50–60 years. Slobozhanskyi naukovo-sportyvnyi visnyk. 2014; 2: 125-130.

Andrieieva O, Hakman A, Kashuba V, Vasylenko M, Patsaliuk K, Koshura A. et al. Effects of physical activity on aging processes in elderly persons. Journal of Physical Education and Sport; 2019 (4): 308-1314.

Monteiro AM, Silva P, Forte P, & Carvalho J. The effects of daily physical activity on functional fitness, isokinetic strength and body composition in elderly community-dwelling women. Journal of Human Sport and Exercise (2019). Vol. 14(2), in press. doi: 10.14198/jhse.2019.142.11.

WHO Regional Office for Europe http://www.euro.who.int/en/home

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-12-27

Номер

Розділ

Статті