СУЧАСНІ ПІДХОДИ ФІЗИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ОСІБ ПІСЛЯ ТОТАЛЬНОГО ЕНДОПРОТЕЗУВАННЯ КУЛЬШОВОГО СУГЛОБА

Автор(и)

  • Анна Оріховська Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0003-4742-1585
  • Сергій Федоренко Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, Україна, Україна https://orcid.org/0000-0002-6266-5361
  • Катерина Колиушко Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, Україна, Україна

DOI:

https://doi.org/10.32652/tmfvs.2020.1.81-86

Ключові слова:

ендопротезування кульшового суглоба, фізична терапія, алгоритм фізичної терапії, відновний процес, якість життя

Анотація

Анотація. Тотальне ендопротезування кульшового суглоба є одним із сучасних та ефективних методів хірургічного лікування тяжких захворювань та ушкоджень, яке сьогодні перейшло з категорії унікальних операцій в категорію звичайних планових хірургічних втручань.
Мета. Висвітлити роль фізичної терапії у відновлювальному процесі осіб після тотального ендопротезування кульшового суглоба, проаналізувати та порівняти сучасні зарубіжні і вітчизняні підходи до фізичної терапії в осіб після даного оперативного втручання.
Методи. Теоретичний аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури.
Результати. Незважаючи на технічну складність, тотальна артропластика стегна сьогодні є одним з найпоширеніших та найуспішніших ортопедичних втручань у світі і «золотим стандартом» лікування. Фізична терапія після тотального ендопротезування є невід’ємною складовою відновного процесу і входить до стандартів лікування патологій кульшового суглоба та оперативного лікування зокрема. Її метою є максимальна функціональність та незалежність пацієнта, а також мінімізація ускладнень та покращення якості життя. Недивлячись на постійне удосконалення процедури ендопротезування та появу сучасних якісних матеріалів ендопротезів, великий досвід ортопедів-травматологів, спеціалістів з відновлення і реабілітації, близько 12 % пацієнтів мають різного роду ускладнення після оперативного втручання, що у більшості випадків призводить до стійкої втрати працездатності та інвалідності. Значна частина фахівців вважає саме недостатньо відпрацьований алгоритм ведення пацієнта, зокрема і його відновлення, однією з основних причини розвитку ускладнень та уповільнення процесу відновлення. Алгоритм фізичної терапії в осіб після тотального ендопротезування кульшового суглоба, розроблено відповідно до сучасних підходів, заснованих на базі доказової медицини. Він є запорукою максимально успішного та швидкого повернення пацієнта до повноцінного життя.

Посилання

Babova IК, Тоrchynskyi VP, Bila II., Маyko VМ. Algorithm for rehabilitation of patients in need of hip arthroplasty. Visnyk оrtopedii, travmatolohii ta protezuvannia.2010; 2: 30–35.

Vasylchyshyn IМ. Improved technology of hip arthroplasty. Bukovynskyi medychnyi visnyk. 2014; 4 (72):7–12.

Hаyko HV, Poliachenko IV, Rybachuk ОI. Status and prospects of joint arthroplasty development in Ukraine. Visnyk оrtopedii, travmatolohii ta protezuvannia. 2000; 2(27):71–72.

Hlyniana О, Popadiukha I. Rehabilitation algorithm after primary hip arthroplasty. Psykholohiia ta pedahohika. 2011; 8: 30–32.

International classification of functioning, restriction of life and health: ICF. World Health Organization, Geneva, 2001.

Alghamry S. Effectiveness of physical rehabilitation and electro-stimulation after hip joint replacement surgery. World Journal of Sport Sciences. 2011;4(1):41.

Aprato A, Baroni C and Massè C. Rehabilitation after total hip arthroplasty: Is there an evidence? Phys Med Rehabil Res. 2018; 3(4): 1–2.

Bach JA, Leskovan JJ, Scharschmidt T, Boulger C, Papadimos TJ, Russell S, Bahner DP et al. The right team at the right time – Multidisciplinary approach to multi-trauma patient with orthopedic injuries. Int J Crit Illn Inj Sci. 2017 Mar; 7(1): 32–7.

Beswick A, Wylde V, Artz N, Lenguerrand N, Jepson P, Sackley C, et al. How close are we to evidence-based comprehensive rehabilitation for patienrs receiving total hip and knee arthroplasty? A programme of systematic reviews and feasibility studies. Orthopaedic Proceedings. 2018 Apr, 5; 100(3): 32–7.

Brian J. White. Post Operative Total Hip Replacement Protocol. Howard Head Sport Medicine Centers. 2015.

Eulenburg C, Rahlf A-L, Kutasov A, Zech A. Agreements and disagreements in exercise therapy prescriptions after hip replacement among rehabilitation professionals: a multicenter survey. BMC Musculoskelet Disord. 2015; 16: 185.

Guimarães Barros AA, Cardoso Mendes CH, Frois Temponi E, Costa L, et al. Efficacy evaluation of a protocol for safe hip surgery (total hip arthroplasty). Rev Bras Ortop. 2017; 52(1): 29–33.

Hoang-Kim AM. Functional outcomes in the aged with hip fracture: a systematic review of randomized clinical trials.Institute of Medical Sciences University of Toronto. Master’s of Science. 2009.

Krastanova MS, Ilieva EM, Valcheva DE. Rehabilitation of patients with hip joint arthroplasty. Folia Medica. 2017;59(2):217–221.

Kurtz SM, Ong K, Lau E, Mowat F, Halpern M. Projections of primary and revision hip and knee arthroplasty in the United States from 2005 to 2030. J Bone Joint Surg Am. 2007;89(4):780–785.

Physical Therapy Association. Guide to Physical Therapist Practice. second edition. American Physical Therapy Association. Phys Ther. 2001.

Physiotherapy Rehabilitation After Total Knee or Hip Replacement. An Evidence-Based Analysis. Ont Health Technol Assess Ser. 2005; 5(8): 1–91.

Rehabilitation Protocol: Total Hip Arthroplasty (THA). Lahey Hospital & Medical Center. 2014.

Total Hip Arthroplasty (Direct Anterior Approach) Rehab Protocol. Texas Orthopaedic Surgical Associates. 2013.

Towards a Common Language for Functioning, Disability and Health. ICF. World Health Organization, Geneva 2002.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-03-04

Номер

Розділ

Статті