Концептуальні підходи до організації систем фізичної підготовки військовослужбовців у провідних країнах НАТО

Анотація

Анотація. В умовах масштабного застосування Збройних сил України для стримування гібридної агресії на сході нашої країни для Європейської інтеграції, яка є основою зовнішньополітичної ідентичності України особливої ваги набуває модернізація держави, формування ефективних та дієвих Збройних сил України. За цих умов створення нової дієвої системи фізичної підготовки молоді є одним із головних елементів базового фундаменту, який забезпечить високу ефективність Збройним силам України при використанні їх за призначенням. Зважаючи на ці обставини, особливо актуальним є дослідження та формування надійних теоретико-методологічних основ, порівнюючи системи фізичної підготовки збройних сил провідних країн-членів НАТО. Мета. Порівняльний аналіз концепцій, змістового наповнення та особливостей організацій систем фізичної підготовки збройних сил провідних держав-членів НАТО. Методи. Аналіз та узагальнення даних науково-методичної літератури та документальних матеріалів; метод системного аналізу; хронологічний, історико-логічний, описовий методи. Результати. Загальним для реалізації основних завдань підготовки військовослужбовців НАТО є використання традиційних засобів фізичної підготовки (гімнастичні вправи, елементи легкої атлетики, плавання, спортивні ігри, єдиноборства), а також військово-прикладних вправ (рукопашний бій, метання гранат, підводне плавання, подолання перешкод). Існують і певні відмінності у застосуванні засобів військово-фізичної підготовки. Так, у підрозділах армії США окремо виділяють вправи для розвитку силової та аеробної витривалості (система кросфіт); у збройних силах Німеччини – комплекси вправ, пов’язані з небезпекою та ризиком (парашутний спорт, альпінізм); у фізичній підготовці військових Франції використовують різні види спорту. Організаційні форми фізичної підготовки в арміях країн НАТО дещо відрізняються. Спільним є наявність спеціальних курсів різної спрямованості («курс повітряно-штурмової підготовки», диверсійно-розвідувальний курс, «командо», «смуга ризику»). Незважаючи на певні відмінності у формуванні мети і завдань системи фізичної підготовки збройних сил країн Північноатлантичного альянсу, суть їх практично ідентична – розвиток фізичних і психологічних якостей, формування військово-прикладних навичок, що забезпечують виконання бойових завдань у будь-яких (у тому числі екстремальних) умовах.

Ключові слова: фізична підготовка, організаційно-методичні основи, збройні сили, Північноатлантичний альянс.