Теоретичний аналіз сучасних моделей державної участі в управлінні спортом

Анотація

Анотація. Зміна державного курсу на розвиток спорту в країні і встановлення пріоритету на пропаганду спортивного способу життя, прославлення досягнень вітчизняних спортсменів і все більше залучення відомих людей зі світу спорту до управління суспільством стало ожливим на початку XXI ст. Структурна перебудова системи державного управління спортом в країні, прийняття ряду програмних документів, успішна заявка на організацію та проведення фінальної частини чемпіонату Європи з футболу в 2012 р. зробили український спорт однією з найпомітніших галузей економіки країни. На сучасному етапі розвитку нашої країни, враховуючи необхідність подальшого підвищення ефективності державного управління у сфері фізичної культури і спорту, пріоритетними стають питання більш чіткого розмежування функцій між усіма рівнями влади та перенесення центру реформ на нижчі рівні місцевого державного управління. Саме відставання реформ у цій сфері від змін у громадському устрої країни, від принципово нових економічних та політичних відносин, що бурхливо розвиваються, може стати перешкодою на шляху перетворень українського фізкультурного руху до більш ефективних форм його функціонування. Мета. Дослідити сучасні тенденції формування моделей державного управління фізичною культурою і спортом у світі та в Україні на основі узагальнення наукових доробок вчених. Методи. Теоретичні та практичні дослідження, нормативно-правові документи та законодавчі акти, методи порівняння, синтезу, аналізу. Результати. Аналіз теоретичної бази з питання дослідження дозволив охарактеризувати основні підходи до моделей участі держави в регулюванні розвитку сфери фізичної культури і спорту у світі: перший ґрунтується на засадах розподілу повноважень між рівнями державного управління, другий сформований на існуючих моделях партнерських взаємин держави і спорту у світі. Визначено конструювання їх управлінських та організаційних структур, позитивні та негативні сторони існування. Наголошено на необхідності подальшого дослідження цього напряму в Україні.

Ключові слова: фізична культура і спорт, державне управління, зарубіжний досвід, модель.