Проблема синтезу хореографічного мистецтва та спорту

Анотація

Анотація. Проблема синтезу хореографічного мистецтва та спорту не нова, однак особливого значення вона набула у сучасному світі. Розглядається вплив хореографічного мистецтва на розвиток виразності та артистичності, технічної та фізичної підготовленості, формування прогресивних естетичних смаків спортсменів. Автори констатують необхідність впровадження складних спортивних і циркових елементів у виступи танцюристів різного жанру. Тенденція взаємопроникнення хореографічного мистецтва і техніко-естетичних видів спорту буде й надалі мати місце, тому визначення спільних рис у цих двох видах діяльності людини дозволить передбачити шлях їх подальшого розвитку. Мета. Визначити спільні риси у діяльності спортсменів з техніко-естетичних видів спорту і танцюристів та проаналізувати змагальні і хореографічні композиції з позиції впровадження в них елементів акробатики. Методи. Аналіз науково-методичної та спеціальної літератури, вивчення документальних і відеоматеріалів, педагогічні спостереження, опитування. Результати. Проведено опитування 10 тренерів-хореографів і 12 педагогів-балетмейстерів з метою з’ясування причин вставлення акробатичних елементів у композиції спортсменів і танцюристів. Аналіз композицій представників різних видів хореографічного мистецтва і техніко-естетичних видів спорту дав змогу виділити елементи акробатики та акробатичні підтримки. Мета виконання акробатичних елементів у спорті полягає у дотриманні вимог правил змагань і потребі отримати додаткові бали за складність програми. Балетмейстери-постановники переважно намагаються здивувати глядача, наситити композицію видовищними елементами, продемонструвати майстерність танцюристів, передати характер і настрій музики, особисті риси виконавців. У ході дослідження виокремлено спільні риси у діяльності спортсменів з техніко-естетичних видів спорту і танцюристів. Аналіз змагальних і хореографічних композицій спортсменів і танцюристів свідчить, що в них використовуються від 3 до 25 акробатичних елементів та від 1 до 23 акробатичних підтримок різного ступеня трудності, які виконуються у спорті – відповідно до вимог правил змагань і отримання надбавки за складність; в хореографії – переважно для ефектності композиції та насичення її видовищними елементами, демонстрації майстерності танцюристів, передачі характеру і настрою музики.

Ключові слова: спорт, хореографія, інтеграція, спільні риси, акробатика, композиція.